Всесвітліші і всечесні отці! Преподобні отці і сестри в чернецтві! Дорогі брати і сестри в Христі!
«Бог Слово, якому служать херувими, з’єднався особою своєю з тілом і поселився в непорочному лоні, став людиною…»
(Стихира з Господи взиваю, Неділі перед Різдвом Христовим)
Пророк Ісая сім століть тому до Христа заповідає про видимий знак для людства, народження Еммануїла, тобто Бога, який житиме із людьми.
«Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл»(Іс.7,14;)
Ось знову Ісая говорить: « Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс.9.5;)
Старенький Симеон, тримаючи в Єрусалимській святині на руках дитя, в якому він пізнав Месію, просить, щоб відпустив його у мирі, щоб він міг відійти до своїх предків.
Так довго потрібно було чекати, щоб збулося пророцтво.
Але воно сповнилося і ми вже дві тисячі років спогадуємо цю подію,- народження Месії.
Святкуючи кожного року свято Різдва Христового, ми надіємося, що новонароджений Месія, своєю всемогутньою силою принесе мир на землю, адже Він - князь миру. Важко нам нести повсякденний хрест в нашому житті, а особливо цей хрест війни в Україні. Невже сила тьми повинна перемагати? Невже страх перед фізичною смертю, повинен закривати нам уста, щоб ми мовчали і не могли говорити правду? Де нам брати силу? Невже Бог може бути зневажений і виставлений на посміховисько? Не бути цьому!
Тільки Бог є наша надія і наша сила. Закличмо знову разом з пророком Ісаєю: «Знайте народи та тремтіть! Вважайте всі кінці землі! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!...Господа Сил – його шануйте, як святого; його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти. Він камінь спотикання і скеля падіння…»( Іс.8.9-10…13-14;)
Маючи таке запевнення, дорогі брати і сестри в Христі, не будьмо малодушні, а скріплені силою Святого Духа, випростаймо наші плечі, піднесімо голови, піднімімо руки і в ці святкові дні промовмо: «Що нам може зробити людина, коли з нами Бог? В ньому вся надія наша!»
Цей Бог миру нехай народиться в серці кожного! Впустімо Його до нас і тоді ми можемо в мирі і любові привітати один одного і відповісти такими словами:
Христос Рождається! Славімо Його!
+ Степан (Меньок)
Екзарх Донецький
Дано 27 грудня 2016 р. Б.
в м. Запоріжжя
