Під час прощі до Собору Святої Софії (Рим, Італія), яка відбулася 13-15 жовтня 2012 року, п. Леся Скубко, співробітник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, взяла інтерв’ю у священика УГКЦ о. Павла Худа, Керівника відділу інформації в УКУ.
С.Л.: Розкажіть, будь ласка про себе?
Х.П.: Павло Худ, священик, працюю в Українському Католицькому Університеті, Керівник відділу інформації і зовнішніх зв’язків. Паралельно є докторантом програми соціології Люблінського Католицького Університету.
С.Л.: Де навчались до цього?
Х.П.: У Львівській духовній семінарії, Львівському Національному Університеті (спеціальність журналістика), Люблінському Католицькому Університеті (аналіз інформації громадської думки), і тепер Люблін – докторантура з соціології.
С.Л.: Розкажіть про заходи, які відбулися цими днями у Римі?
Х.П.: В Римі була всенародна проща, ціль якої – благословення відновленого Собору Святої Софії, який був збудований в 1969 р. Зараз його відновили і зовні і всередині, і з огляду на це, було благословення, яке є типовим після відновлення храмових будівель. І до Риму з цієї нагоди прибули прочани з усіх континентів: Північної, Південної Америки, Європи, Азії, Австралії. Припускаю, що найчисельніша група паломників була з України. В рамках всенародної прощі з нагоди благословення відновленого Собору також були заплановані інші заходи: спільна Архієрейська Літургія в Базиліці Святого Петра і Концерт Духовної музики у виконанні хорів з Києва, зі Львова, Івано-Франківська тощо. Також, в рамках цих заходів кожна група мала свою програму з відвідин релігійних пам’яток Риму, Венеції, Відня, Ченстохова.
С.Л.: Які гості були запрошенні та приймали участь у цих заходах?
Х.П.: Представники Ватиканських структур, починаючи від Голови папської Ради Східних Церков Кардинала Сандрі, Патріархи Східних Церков, зокрема Сирійської церкви тощо. В цей час паралельно в Римі проходив Синод єпископів Католицької Церкви, то учасниками прощі могли також стати представники як Східних так і Римо-католицьких церков Європи. Також були представники Верховної Ради з України, на події приходив посол Монако в Італії, посол України при Ватикані тощо.
С.Л.: Роль цієї прощі для УГКЦ, України та кожного прочанина?
Х.П.: Коли Патріарх Йосиф Сліпий будував цей Собор, він вбачав в цьому релігійний і культурний центр для українців з цілого світу. Коли відбувалося будівництво, то можливість прибувати туди мали українці з усіх країн, крім тих, що входили до складу Радянського Союзу. Зараз Свята Софія набуває нового виміру, нового значення і ця проща – це спосіб, в який вона, чи інші релігійні і культурні пам’ятки українців в Римі, допомагають згуртувати між собою людей, людей різних конфесій, людей різних церков. Вони не обов’язково, після цієї прощі мусять стати католиками чи греко-католиками, але це для кожного є досвід того, як релігійні чи культурні центри можуть служити єднанню людей різних народів, різних релігійних переконань і різних конфесійних приналежностей. Цю прощу справді можна назвати всенародною, тому що представництво з України не було пропорційним до кожної області, але, навіть, дивлячись по нашій групі, можна бачити паломників з Львівської, Івано-Франківської, Рівненської, Київської, Донецької, Херсонської областей. Окрема групи їхали з Києва, з Одеси, з Криму. Те завдання, яке закладав Патріарх Йосиф Сліпий – збирати й гуртувати між собою людей, Свята Софія продовжує. І навіть на ці події вона зібрала російськомовних українців, україномовних українців, англомовних українців, іспаномовних українців. Кожен з них, припускаю, почував себе як дома на цій прощі, перебуваючи в межах комплексу Святої Софії, чи в межах інших українських осередків, які є в Римі.
С.Л.: Дякую за розмову, за цікаву і ґрунтовну розповідь.
Прес-служба Донецько-Харківського екзархату УГКЦ
