Одна молода особа зізналася, що за один день вона може мати стосунки із кількома чоловіками, усвідомлюючи що це недобре. Тому тепер ця особа намагається жити з одним чоловіком. Великим здивуванням для неї було почути, що таке співжиття без шлюбу є гріхом. Те що раніше було загальною нормою – один чоловік, одна жінка на все життя, подружня вірність – зараз стає радше винятковістю, ознакою віруючою людини.
Біблія про статевість і подружнє життя?
Катехизм УГКЦ (859): «Статевість – це Божий дар бути чоловіком або жінкою, який кожна людина одержує в її сотворені. Тому людина покликати прийняти цей Божий дар та втілити його в своєму житті. Статевість охоплює усі природні виміри існування людської особи: нею позначене не лише тіло, яке є видимим знаком приналежності до статі, а й душа та дух людини. У книзі Буття написано, що Бог сотворив людину чоловіком і жінкою, тому стать як дар Божий не залежить від вибору людини (Бт.1.27)”. Намагання оправдати штучну зміну статі людини, кажучи що природа помилилася є ніщо інше як бунт проти Бога. Причиною статевого потягу до тієї самої статі (гомосексуалізму) слід шукати в грісі, який нівечить людську природу. У сучасному світі статевий акт між чоловіком і жінкою намагаються представити як природну, фізіологічну потребу людини , таку як відчуття голоду чи спраги. Церква навчає, що статевий акт між жінкою і чоловіком у Богом благословенному подружжі є виявом подружньої любові між чоловіком і жінкою. Катехизм УГКЦ (871): «Статевим актом подруги єднаються в любові, виявляючи нерозривну єдність подружнього життя. Істинна подружня любов є любов’ю плідною, тому тілесне єднання подругів є відкрите до дітородження. Статевий акт має подвійний вимір: єднальний (в любові) і дітородний ( виключає використання протизаплідних засобів). Тільки такий подружній акт є цнотливим і чистим. Втрата хоча б одного з цих вимірів статевого акту викривлює його зміст, руйнує цнотливість і чистоту подружнього життя, а тому є гріхом ”. Церква є противником будь-яких протизаплідних засобів і заохочує вірних до природного планування сім’ї, шляхом розпізнавання циклів плідності і неплідності. Навіть у подружжі можна відмовити іншій стороні у подружньому акті, коли на це є поважна причина, наприклад, коли одній стороні бракує свідомості – п’яний. Незалежно від того чи ми одружені чи неодружені ми повинні вчитися контролювати статеві потяги, щоб не входити у спокуси. Катехизм УГКЦ (863): «Будь-яке егоїстичне використання іншої особи як засобу для отримання статевої насолоди суперечить Божому дару любові, спотворює суть сталевості та глибоко ранить особу; це противиться шостій і дев’ятій заповіді Божій. Ось чому статеве життя поза таїнством Подружжя, подружня невірність, руйнування подружньої плідності абортами та контрацептивними засобами, багатоженство і багатомужжя, гомосексуальні дії, авто еротизм є приниженням гідності людської особи та важким гріхом ”. Хочеться звернутися до молодих людей і вказати на момент важливості вибору подруга життя. Ви маєте вибрати одного чоловіка, одну жінку і прожити ціле життя разом, тому цей вибір є для вас дуже важливий. У подружжі чоловік і жінка мають відкритися до Бога через взаємну любов, яка стає основою їхнього нерозривного єднання, вірності та плідності. Відкритися до Бога легше, коли обидва подруги є віруючими, тому раджу вам шукайте собі дійсно віруючих у Бога половинок . Уже з юності, задовго до вінчання, в молитві просіть Бога щоб дав вам доброго чоловіка, добру жінку, бо Бог краще за нас знає що нам потрібно. Часто молоді люди кажуть ми любимо один одного, тому живемо як чоловік з жінкою. Справжня подружня любов, як частинка любові Божої, проходить певні етапи росту. Найперше є уподобання, захоплення, яке потім переходить у любов. Подружня любов проходячи різні випробування, може згаснути, а може дозріти у більш досконалу любов. Коли ми спостерігаємо як ідуть за руку двоє стареньких дідусь і бабуся, то думками віддаємо похвалу їхній любові, випробуваній часом. Захоплення це ще не є любов’ю, і воно не дає права на статеві стосунки. Любов між хлопцем і дівчиною, має проявитися у готовності взяти на себе відповідальність, один за одного, за сім’ю, за дітей. Тільки тоді, коли Бог благословить таких молодят у святу Тайну Подружжя є дозволеним статевий акт. Отже, статевий акт є дозволений тільки в Богом благословенному подружжі. Може виникнути питання, як монахи реалізують свою статевість?
Катехизм УГКЦ 862: „У богопосвяченому дівственному житті статевість преображається у Святому Дусі, щоб у любові служити Богові та ближньому ради Царства Небесного ” . Мт.19.6: „ Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає ”. Чоловік і жінка одне ціле, яке людина не може роз’єднати. Якщо мене щось не задовольняє в моїй половинці, я не можу її полишити, але маю молитися, щоб Бог або змінив половинку, або змінив мене, дав силу терпіти. Подружня єдність здійснюється у взаємодаруванні аж до самопожертви: „Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав Себе за неї ” (Єф.5.25). Християнське подружжя є образом Церкви. Якщо подруги- невірні один одному, то чи будуть вони вірні Богові? Зраджуючи, чоловіка чи жінку, ми зраджуємо Бога, який дав нам один одного у тайні Вінчання.
Один чоловік прийшов до видатного філософа Сократа порадитись: женитись йому чи ні. Той відповів: « Хоч би як ти вчинив, все одно будеш жалкувати». У тайні Вінчання, ми просимо Бога, щоб дав нам ту особу за чоловіка чи жінку і обіцяємо Богу любити його, чи її, бути вірним. Бог благословляє, об’єднує в сім’ю. Щоб не жалкувати про свій вибір, пам’ятаймо, що та моя жінка, чи той мій чоловік є Божим даром для мене, за який я Богу маю бути вдячний (а), і цей Божий дар потрібно берегти, ним дорожити і молитися про спасіння. Амінь.
о. Ярослав Лис, парох храму Господнього Вознесіння м. Горлівка, Донецької області
