Коляд,коляд,колядочка,
Прокидайтесь, маляточка.
Прокидайтесь, годі спати,
Будем всі колядувати.
10 лютого 2013 року ми всією нашою дружньою спільнотою прощалися з колядою. Я навіть не можу передати словами стан моєї душі, ті емоції, що охоплювали серце. Радість від спільного колядування,спілкування,ніжного та натхненного співу діточок,молитовного духу,і в той час дуже відповідального й творчого ставлення до цього заходу дорослих. Дуже приємно,що проявити себе мали можливість всі. Не було навіть натяку на сором’язливість чи невпевненість.
Маленькі бешкетники перетворились у вправних співаків-артистів,молодь вразила цікавими,дуже виразними і невідомими нам,донбасівцям,колядками,а дорослі надзвичайно цікаво сценічно розкрили духовний зміст української коляди. Співали всі: дорослі,малі,Священні Отці та Сестри Служебниці. Преосвященний Владика Степан своєю присутністю,співом та молитовним прикладом об’єднував наші серця та надавав впевненості.
А далі…А далі були кутя,смачненькі пампушки,узвар і багато-багато спілкування зі священиками,сестрами…Всіх нас скріплювала Господня присутність і молитва. Особлива подяка нашим Сестрам Служебницям, нашим священикам, які організували цей захід з великою любов’ю та натхненням,дали відчути неперевершений смак української коляди.
