На Донеччині відбувся етно-духовний табір «Моя земля – мій край прекрасний»

Вівторок, 20 серпня 2013, 08:34

 MG 7879З 5 по 11 серпня 2013 року в надзвичайно гостинному с. Многопілля,  що на Донеччині, проходив етно-духовний табір «Моя земля – мій край прекрасний». Сестра-студитка Теодозія (у народі просто «матушка Теодозія») зробила це літо особливим для многопільських дітей та юнацтва, дозволивши на території свого скиту провести цей табір.  Організовували цей табір Товариство українських студентів-католиків «Обнова» спільно із Донецькою обласною молодіжною громадською організацією «Поштовх» і Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта». Для реалізації цього табору приїхали аніматори зі Львову, Тернополя і Донецька.Кожен день табору був надзвичайно веселий, радісний і наповнен приємних вражень не тільки для дітей, а і для самих аніматорів.  Кожен ранок починав із спільних банців, після чого діти розходилися по своїм групам, які були поділені по віковій категорії, і шли по гутірках. Діти з особливою цікавістю ходили на майстерки (майстер-класи), де вони навчилися робити ляльки-мотанки, валяли  вовну, плели фєнічки, ліпили з солоного тіста, розписували крашанки. Особливо всім подобалося валяти вовну і робити різні кульчики і підвіски, іноді здавалося, що вони готові були робити це цілодобово. Також в рамках цього проекту, молодь разом з аніматорами розписували хату петриківським стилем, плели паркан-тин, оздобляли криніцю «журавель» і вітряк. Щодня проводилася велика гра. MG 8627 Для жителів с. Многопілля проводилися вечори українського кіно або ж всі разом збиралися  біля ватри і співали українські пісні. В останні дні проводилися театралізовані дійства: молодіжні гуляння -"вечорниці", перфоменс українських заручин та весілля. Але найголовніше, звісно – не ігри, сценки чи гуртки. Найважливіше – щира дружба, що зародилась між аніматорами та дітьми.В останній день табору в місцевому клубі провели заключний концерт, де всі діти могли показати своїм батька, чим вони займилися на протязі всього табору. Було сказано дуже багато гарних слів – вдячності і суму. Адже нікому не хотілося прощатися…Не лише молодь із Многопілля відкрила для себе новий світ, аніматори також були вражені простотою, працьовитістю та щирістю своїх нових друзів. І всі разом зрозуміли неймовірну красу подарованої Богом дружби .

 

                                                                                              Дар’я Шевцова для прес-служби Донецько-Харківського екзархату УГКЦ