У зв’язку з останніми драматичними подіями в нашій країні багато вірних нашої Церкви на Донбасі залишились позбавленими духовної опіки у своїх парохіях, бо їх змушені були покинути наші священики, тому що виникла реальна небезпека для їхнього життя та життя їхніх сімей. Але все таки там, де є священики, і навіть в самому Донецьку, вірні, які залишилися і ті, що повернулися назад в місто, приходять до храму на богослужіння і спільні молитви в недільні і святкові дні. Ситуація в районі дуже складна. Але ми всі розуміємо, що без наших молитов і просвіщення Святим Духом, ця ситуація не зможе позитивно розв’язатись.Політичне протистояння, яке виникнуло в регіоні породжує сотні смертей з обох сторін, а це - чиїсь батьки чи діти. Ніхто з нас не хоче втрачати своїх близьких на цій війні. Перемовини заходять в глухий кут, тому що кожна з сторін бачить цю ситуацію тільки під одним кутом, але мусимо признати, що двох правд не буває.Економічна ситуація взагалі зайшла в глухий кут. Зруйновані або зупинені найбільші промислові гіганти індустрії, а це - сотні робочих місць. Через блок пости стає неможливою робота інфраструктури міста, призупинена робота банків і поштових відділень.Як вижити простому громадянину в таких умовах? Як отримати свою справедливо зароблену пенсію, коли не працюють поштові відділення? Якщо вступить в силу закон про невиплату пенсій тим громадянам, які залишилися на тих територіях, де не можуть повноцінно функціонувати українські структури, це може привести до голодної смерті жителів Донбасу, серед яких є і наші вірні. На мою думку потрібно знайти якийсь безпечний спосіб доставки пенсій для цих громадян.
Я підтримую звернення Митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона УПЦ МП до президента П.А Порошенка, від 17 листопада 2014 року, в якому він виявляє свою стурбованість і занепокоєння цією ситуацією. Ми разом виходимо з однієї найбільшої заповіді Христа «Люби Господа Бога твого всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша і найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На ці дві заповіді весь закон і пророки спираються». (Мт. 22, 37-40)
Те що для нас є євангельське, повинне бути для нас спільним і стати дороговказом для наших спільних дій.
+ Степан (Меньок)
Екзарх Донецький УГКЦ
