27-28 серпня 2021 року відбулася проща до василіянського монастиря у Званівці на Донеччині на Відпуст з нагоди празника Успіння Пресвятої Богородиці. В цей день за благословенням Апостольської столиці встановлено відпуст на честь вшанування ікони Матері Божої, прославленої в Лісковатській іконі.
У п’ятницю, 27 серпня була організована піша проща із сіл Роздолівка та Верхньокам’янське. Греко-католицька громада в цьому регіоні розвивається на основі громади переселенців із села Ліскувате, яке сьогодні перебуває на території Польщі. За рішенням радянської влади українці з Ліскуватого у 1951 році були переселені у три населені пункти Донецької області – Званівку, Роздолівку та Чубарівку, яку перейменували у Верхньокам’янське. Ввечері, о 18:00 розпочалася Божественна Літургія, яку очолив о. Корнилій Яремак, ЧСВВ, місіонер і радник Протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя. У проповіді він підкреслив, що не варто думати, ніби Богородиця прожила життя без труднощів, адже Марія пережила багато страждань аж до розп’яття і смерті свого сина, Ісуса Христа. І, попри все, вона сказала «Так» Богові. Кожний з нас є не лише спостерігачем свого життя, але й активним учасником. Варто запам’ятати істини, які життя Богородиці нам відкриває: не можна ототожнювати Боже благословення і життєвий успіх; Бог ніколи нічого не вирішує без нашої участі; ми не знаємо свого майбутнього, але, довіряючи Богові, подібно до Марії, кажемо Йому «Так».
Після Літургії розпочалася молитовна програма: Молебень до Пресвятої Богородиці перед іконою Лісковатської Богородиці, Велика вечірня з Литією та урочиста співана вервиця з духовними роздумами. Духовні роздуми провід о. Петро Цідило, ієромонах згромадження Воплоченого Слова, із Краматорська.
У суботу, 28 серпня урочисту утреню відслужив о. Анастасій Панькевич, ЧСВВ, ігумен Луцького монастиря. Архиєрейську Божественну Літургію о 12:00 очолив владика Степан Меньок, ЧНІ, екзарх Донецького екзархату УГКЦ. У проповіді владика Степан розповів про значення празника Успіння Пресвятої Богородиці, згадав сімдесяту річницю переселення мешканців села Ліскуватого на ці терени. Господь посилає своєму народові під час його паломництва на землі знак потіхи та впевненої надії, яким є сяючи обличчя Господньої Матері, благословенне ім’я Марії, повної благодаті, бо вона повірила в Господнє слово.
У Божественній літургії взяли участь отці В’ячеслав Сеник, ЧСВВ, ігумен монастиря у Званівці, Павло Федусів, ЧСВВ, провінційний радник, ігумен Золочівського монастирі, Корнилій Яремак, ЧСВВ, провінційний радник, Іван Василенко, декан Краматорського деканату, Анастасій Панькевич, ЧСВВ, ігумен Луцького монастиря, Йосиф Щур, ЧСВВ, ігумен Покотилівського монастиря на Харківщині, Софрон Попадюк, ЧСВВ, вислужений ігумен Званівського монастиря, Йосафат Ковалюк з Києва, Августин Шоп’як, ЧСВВ зі Львова, Миколай Микосовський, ЧСВВ з Покотилівки, Сергій, військовий капелан, Віктор Коханський із Слов’янська, Віталій Кестер з Костянтинівки, Сергій Паламарчук з Лисичанська, сестри монахині Катерина ССНДМ з Приморська, Йоана Гриненко, згромадження святого Йосафата та багато паломників з навколишніх населених пунктів – Роздолівки, Верхньокам’янського, Бахмута, Лисичанська. Службу Божу звеличив парафіяльний хор з монастиря у Покотилівці.
Наприкінці Літургії усім присутнім висловив подяку ігумен монастиря о.В’ячеслав Сеник, ЧСВВ, а владика Степан уділив повний відпуст усім учасникам прощі. Урочистості завершились освяченням води та святковим частуванням на монастирському подвір’ї, організоване силами парафіян, добродіїв та волонтерів.
Джерело: https://osbm.in.ua
