ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ УСІКНОВЕННЯМ ГОЛОВИ ІВАНА ХРИСТИТЕЛЯ ТА КАВУНАМИ, ПОМІДОРАМИ І КАПУСТОЮ
11 вереснями відзначаємо день Усікновення голови Івана Хрестителя. Церква в цей день встановила одноденний строгий піст, не прийнято веселитися, влаштовувати святкування та застілля.
Попри те, з цим святом у нашому народі пов’язані певного роду забобони, на які свідомі християни повинні знати, як відповісти.
Найпоширеніші забобони в цей день говорять про те, що не можна різати та їсти кругле. В народі побутує думка, що на Усікновення голови Івана Хрестителя не можна їсти круглі фрукти та овочі: яблука, картоплю, бо вони нагадують голову Івана Предтечі. А також кавуни, помідори, які символізують кров святого. Не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Івана Предтечі. У цей день не варять борщ, люди не беруть у руки нічого гострого (ножа, сокиру, пилку).
Проте, Церква вчить, що заборон, пов’язаних з вживанням круглих овочів та фруктів чи використанням ножа у цей день немає. Такі забобони люди придумують через брак віри. Такі традиції – це свідчення відсутності релігійної освіти, релігійного виховання, свідчення відсутності розумної віри, яку Господь у псалмах через пророка Давида передав нам: «Розумної бажаю віри».
Але якщо хтось відмовляється різати яблуко, хліб, то має розуміти, чому саме він відмовляється.
Ми маємо зрозуміти, яким було життя людини у середньовіччі. Єдиним для неї календарем був церковний календар. Саме тому деякі події в природі, які люди спостерігали протягом свого життя і встановлювали певні прикмети для себе, пов’язані саме з церковним календарем. Наприклад, після дня пам’яті пророка Іллі вже була холодна вода в річках. Тому для того, щоб люди не хворіли, заборонялося купатися. Або інші прикмети – огірки старалися саджати на Георгія Побідоносця, яблука їсти після Преображення Господнього тощо.
Є дуже багато таких прикмет, але це пов’язано не зі Спасом, не зі святими Іллею та Георгієм чи з «Главосікою». Це пов’язано з тим, що люди жили за церковним календарем. Сьогодні ми не живемо від Різдва до Пасхи. Ми живемо місяцями, датами, днями тижня. Якщо перекласти ці народні прикмети на звичайний календар, вийде такий собі народний побутовий календар. Він не має релігійного забарвлення, та й не треба пов’язувати духовні речі з речами земними, матеріальними, треба просто розуміти сенс церковної події.
А сенс сьогоднішнього свята – це вірність правді Божій до кінця, аж до смерті. Тому сьогодні святий Іван Хреститель у цьому для нас є прикладом. Він вірив у те, що проповідував, і жив так, як навчав, тому і помер за справедливість через нерозкаяння Ірода, якого заохочував до навернення, бо жив той розпусно, з жінкою свого брата.
Просімо отже в святого Івана Христителя благодаті правдивого християнського життя, щоб ми жили згідно з нашою християнською вірою і не змішували її з різного роду забобонами.
Автор:о. Антоній Вацеба, ВС
