Проповідь владики Степана, екзарха Донецького,
на свято Богоявлення
Господа нашого Ісуса Христа
Явився Ти сьогодні вселенній,
і світло Твоє, Господи,
опромінило всіх нас
(Кондак празника Богоявлення)
Сьогодні свята Церква східного обряду святкує подію Богоявління або відкриття таїнства Пресвятої Трійці – найдавніше, після Паcхи і Зіслання Святого Духа, християнське свято. Його ще називають Просвіщенням, бо людський розум отримав нове світло для глибшого пізнання Бога.
Грецькою «epifania», празникБогоявлення перегукується з празником П’ятидесятниці, Зісланням Святого Духа, в другий день якого ми в особливий спосіб вшановуємо Святу Трійцю.
Якби нам Бог не відкрив нам дві таємниці– тайну Пресвятої Тройці і тайну Воплочення, ми ніколи б про них не знали. Але навіть і тепер вони не є і не будуть до кінця зрозумілі людському розумові. Пригадаймо слова Ісуса Христа: «Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити» (Мат.11,27).
Тільки єретик Євномій міг сказати: «Я знаю Бога так, як Бог знає самого себе». А його учитель Аецій ще дальше пішов у своїх твердженнях, він висловився так: «Я так добре знаю Бога, що це знання є більшим ніж моє знання про себе самого». Згадані особи були прямими послідовниками єресі Арія початку IV століття і заперечували божественну природу Сина Божого Ісуса Христа і Святого Духа.
Невже Бог не хотів відкритися людям?
Старий Завіт ніби запрошує нас не говорити про Бога, а слухати Його, коли Він говорить, і відповідати Йому, визнаючи Його славу і служачи Йому. Вже в Старому Завіті знаходимо відгомін знання про Пресвяту Трійцю. Зокрема, в книзі Буття (1, 26): «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу», а також в цій книзі є одне звернення в час будівництва Вавилонської вежі: «Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову» (Бут.11,7).
Апостол Павло ось як говорить про те, в який спосіб Бог промовляв до своїх людей: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишин» (Євр.1,1-3).
І дальше:«Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» (Євр.1,5).
Бог вповні здійснив своє об’явлення в Сині, який зійшов з неба і воплотився заради нашого спасіння і якого Бог зробив спадкоємцем всього. Словом Божим – Ісусом – були створені віки, тобто все було покликаним до буття силою Божого Сина, і нею ж існує, у бутті перебуває.
Ось що говорить євангелист Йоан у першій главі своєї євангелії: «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив» (Ів.1,18).
Під час хрещення Ісуса в Йордані Пресвята Трійця об’являє себе людям: Син Божий хреститься, Бог-Отець промовляє: «Це Син мій улюблений, в ньому моє уподобання», а Святий Дух у виді голуба ширяє над Ісусом.
Хрещення було б неможливим без послуху Ісуса Богові Отцеві, щоб здійснити всяку правду.
Запитаймо і ми, дорогі мої, самих себе: Як нам об’являється Бог? Чи можемо ми зі своїми ближніми поділитися своїм духовним досвідом?
Бог завжди залишає свої сліди в розумній природі. Бог об’явив нам свою найпершу прикмету – Любов, віддавши Сина свого Єдинородного на хресну смерть. То чому так багато людей і по сьогодні не бачать, не чують, не розуміють Бога?
Чому наша державна влада не може сприйняти Божого Просвічення?
Просвічення дається тим, які шукають Бога, хоч можуть і блукати в пошуках, помилятися, але готові признати свої помилки і їх виправити. Якщо бракне їм сили, вони просять помочі в Бога – моляться, шукають поради у духовних отців, але не в «одягнених» в багатство і владу, і повних сили світу цього. Ті, які шукають, хочуть не лише змінити цей світ на краще, а й починають цю переміну з самих себе і в своїй сім’ї. Храм Божий для таких стає Домом молитви, сповідь – духовним очищенням, Святе Причастя – кормом душі і завдатком на Життя вічне.
Не будеш служити двом панам – сказав наш Господь – бо якщо одного полюбиш, то другого зненавидиш.
Закличмо сьогодні, дорогі мої, і ми у молитві до Ісуса:
Нахилив ти голову до Предтечі, потрощив голови зміям. Вступивши у воду, всіх ти просвітив, що славили тебе, Спасе Просвітителю душ наших, просвіти і народ України, не погорди молитвами нашими, зглянься милосердно на нас і спаси душі наші.
Амінь.
+ Степан Меньок,
екзарх Донецький УГКЦ
