«Черпаємо в Хресті силу гідно довершити розпочатий подвиг», – екзарх Донецький на Хрестопоклінну неділю

05 Квітня 2021

В третю неділю Великого посту – Хрестопоклінну – владика Степан Меньок, екзарх Донецький, звершив Божественну Літургію в храмі святого Володимира у місті Запоріжжі.

Під час проповіді єпископ звернув увагу на походження практики поклоніння Хресту Господньому в третю неділю Великого посту:

Чому Церква особливо почитає святий Хрест Господній саме в третю неділю Великого посту? Знаючи, що пройшовши половину посного шляху в покутних практиках і ділах милосердя ми слабнемо і знеохочуємося, свята Церква спрямовує наш зір на Животворящий Хрест Господній, що є для нас таким бажаним, як одиноке дерево в пустині, відпочивши в тіні якого, ми можемо іти далі. Як Мойсей в пустині воздвиг мідяного вужа на дереві і кожний, хто з вірою поглянув на нього спасався від наслідку смертоносних зміїних укусів, так і хресне древо стало тим спасительним знаряддям, на якому Христос приніс спасіння всьому людському родові.

Хрест з символа смерті перетворився на символ перемоги життя над смертю

Що першим спадає нам на думку коли чуємо слово хрест? Переважно більшість людей думками зосередяться на хресному дереві — знарядді смерті Спасителя.

В стародавньому римському світі хрест був знаряддям страшної і ганебної смерті, на ньому розпинали найбільших злочинців і вони повільно вмирали в страшних муках. Громадяни Риму, однак, мали привілей – їх не мали права розіп’ясти, а смертний вирок здійснювали через відтинання голови. Апостолу Павлу відтяли голову через римське громадянство, а апостола Петра, який не був громадянином Риму, таки розіп'яли на хресті, хоча  і, за його бажанням, вниз головою. В 74 році до Христа  в Римі було жорстоко придушене повстання гладіаторів під проводом Спартака, винуватців розіп’яли на хрестах по обидві сторони дороги, що вела з Риму до Капуї. Як описують очевидці, це було страшне видовище. Та після хресної смерті Ісуса Христа хрест стає символом перемоги Життя над смертю.

Ісуса, як найбільшого злочинця, розіп’яли на хресті, але не так як розбійників, а прибивши до дерева руки і ноги. Хрест з шибениці став жертовником, на якому Христос приніс себе в жертву за все людство.  

Що каже про хрест Святе Письмо?

«Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я – світові» (Гал.6,14) – пише апостол Павло, який витерпів за Христа чи не найбільше з усіх апостолів.

Вже в перших главах Книги Буття, першої книги Біблії, читаємо про дерево Пізнання добра і зла та дерево Життя. Скуштувавши заборонений плід, Адам і Єва відлучили себе від дерева Життя. Через дерево стався упадок, і через дерево прийшло нам Відкуплення. Також праобразом чудодійної сили Хреста був для ізраїльтян знак повішеного на дереві вужа, погляд звернений на нього спасав від смертельних укусів.

Хрест стає новим древом Життя, а Ісус – його овочем, споживаючи від якого ми причащаємося життя Вічного, і новим жертовником, на якому кров Христа заплатила за гріхи наші. Хрест ще називають списом, яким Ісус пробив нутро Аду.

Хрест в традиції Церкви

Церковні піснеспіви називають хрест «джерелом дарувань, яке напоєне кров'ю і водою», твердинею Церкви, могутністю володарів, силою християн, похвалою чернецства і спасінням.

В літургійному житті церкви крім дня Празника Воздвиження, Животворящому Хресту Господньому особливу честь віддаємо і в третю неділю Великого Посту. В цьому є глибокий зміст, про який ми згадували: ми, вірні, вже ослаблені пройденим шляхом половини Посту, черпаємо в  Хресті силу гідно довершити розпочатий подвиг. 

Знак хреста. Перші християни хрестилися не так як ми зараз. Одним, великим пальцем вони дотикали чоло, уста і груди, згадуючи при тім Пресвяту Трійцю – Отця, Сина  і Святого Духа. Без знаку хреста не відбувалося хрещення і благословення. В Росії до реформи патріарха Нікона хрестилися двома пальцями (наголос на двох природах у Христі), двоперстовий хрест і по нині зберігся в старообрядців. Ми, як і всі православні християни, хрестимося трьома пальцями – на честь Пресвятої Тройці. Наші брати і сестри західного обряду – цілою долонею, на згадку про п’ять Христових ран.

Наші богослужіння оспівують і величають хрест Господній мовою поезії:

«Прийдіть, наші прародичі, що через злобу чоловіковбивці впали з висот, за гірку насолоду скуштувавши колись овочу з дерева. Ось входить воістину всечесне дерево! Прийшовши отже, до нього з радістю цілуйте і закличте до нього з вірою. Ти, Хресте прецінний, наш захисте! Ти – дерево Богом благословеннее, сад небесний! З твого плоду вкусивши, ми доступились нетління первісного раю, прийнявши упевнено і Його велику милість»

Нехай Чесний Хрест Господній прикрасить собою кожну нашу домівку, і ми всі разом віддаймо йому сьогодні честь і поклін, бо через нього небо і земля  примирилось і мир встановлено кров’ю на нім Розп’ятого! Амінь.

..

Пресслужба Донецького екзархату УГКЦ